3 - Б - класна сімейка

17 квітня

Нехай день буде ясним, а настрій тільки прекрасним!

Українська мова Тема уроку: Контрольне списування ( це завдання для оцінювання, тому відправляй його у вайбер).

Нагадую: при виставленні оцінки враховується культура оформлення письмової роботи, розмір, нахил, форма букв та орфографічні помилки.

Рослини навесні

З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробуджуються проліски, ряст, анемони. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це кущі. А з дерев – вільха. Після вільхи зацвітають осика, тополя. Інші дерева і кущі вкриваються зеленим листям, а потім зацвітають.

Щовесни гине багато беріз від ножів і сокир. Їх невміло підрубують, щоб зібрати сік. Він витікає на землю і дерево гине. Не роби цього!

Математика. Закінчити урок 23. Повторюємо формули, правила.

Читання. Розширюємо читацький кругозір. Прочитай оповідання сучасної української письменниці Ірен Роздобудько «Підкидьок».

Підкидьок

У мене була найбільша мрія: знайти підки́дька. Адже мама категорично відмовлялася подарувати мені братика.

Ну й не треба, думала я, сама його знайду і принесу додому!

Мені здавалося, що немовлята-підкидьки лежать на кожному кроці, на кожній лаві у парку чи на порозі дитячої поліклініки.

Що таке буває, я дізналась із жалісної історії, яку мені колись прочитала бабуся. А ще я подивилася фільм, який так і називався — «Підкидьок». Отже, це правда!

О, мріяла я, мій малюк, якого я знайду, буде рум’яним та розумним, він одразу обхопить мене за шию, а я понесу його не в міліцію, а додому, мамі.

Ми купатимемо його, варитимемо йому кашу. А ще краще — я буду віддавати йому свою порцію, я ж манної каші все одно терпіти не можу.

А потім я гратимусь із ним у дворі на заздрість усім, хто бавиться неживими ляльками.

Ось так я мріяла, нишпорячи очима по лавах, порогах і кущах.

І нарешті трапилося диво! На міській алеї я знайшла те, чого так довго шукала. На лаві самотньо сиділа маленька дівчинка з великим рожевим бантом на голові. Я пильно роздивилася навколо: поруч нікого не було. Бідна дівчинка!

І така гарненька! Так ось, якими вони бувають, ці підкидьки...

Як добре, що я знайшла її першою!

Я підняла малу. Вона була доволі важка. Але я, сопучи й зупиняючись на кожному кроці, понесла її додому. Дівча всміхалося та щебетало щось мені на вухо.

Я ледве дісталася нашого третього поверху і штовхнула двері ногою.

— Мамо, мамо, йди швидше! Я знайшла дівчинку! — радісно закричала я. — Давай будемо її купати!

З кухні, витираючи руки об фартух, вийшла мама.

— О, господи... — тільки й змогла вимовити вона та повільно опустилася на стілець, тримаючись за серце.

Тут дівчинка голосно заревіла й почала смикати мене за коси.

Мама хутко зняла фартух, підхопила її на руки і суворо звернулася до мене:

— Де ти її взяла?

Я пояснила. Мама разом із дитиною миттю вибігла з хати. Я — слідом.

На алеї метушилася якась жінка, навколо неї зібрався натовп на чолі з міліціонером.

Мама щось довго пояснювала і перепрошувала. Натовп гудів, дехто сміявся, показуючи на мене пальцем. Жінка притискала до себе мого підкидька і сварила маму.

... Додому ми поверталися мовчки.

— Ну невже ти не розумієш, — згодом сказала мама, — що малюки — не гриби й не ростуть на кожному кроці?

Я все розуміла. Та все ж перед тим, як піднятися на сходи, зазирнула під лаву в дворі: може, хоч там причаїлося нічиє немовля?...

- Перекажіть оповідання своїм батькам.

Музичне мистецтво Тема: Тричастинна форма музики (продовження)

Опрацювати теоретичний матеріал за посиланням: