Гарного настрою і міцного здоров`я!
Українська мова. Ми вивчили тему
«Прикметник». Перевір свої знання. Свою роботи вийшли після написання.
1.Вибери правильне твердження
Іменник – це частина мови, що вказує на…
а) ознаку предмета;
б) назву предмета;
в) дію предмета.
2. У реченні прикметники зв’язані з…
а) іменниками;
б) прикметниками;
в) дієсловами.
3. Познач стовпчик,у якому всі слова є прикметниками:
Іменник – це частина мови, що вказує на…
а) ознаку предмета;
б) назву предмета;
в) дію предмета.
2. У реченні прикметники зв’язані з…
а) іменниками;
б) прикметниками;
в) дієсловами.
3. Познач стовпчик,у якому всі слова є прикметниками:
а)легкий
б)
матусин в) червоний
розумна
душевний
чорнота
радісно
весела
сільський
4.
Які закінчення мають
прикметники жіночого роду в називному відмінку однини?
а)-ий,-
ій
б) –а –я в)-е -є
5.Утвори
прикметники від поданих слів .
молодість – ___________
веселитися – __________
сонце – _______________
вишня – ______________
веселитися – __________
сонце – _______________
вишня – ______________
6. Добери
до поданих прикметників слова протилежні за значенням
Радісний-_____________
гіркий-_______________
Висока-_______________
7.Випиши з тексту прикметники у сполученні
з іменниками. Визначити рід прикметників
Насипало в лісі багато пухкого снігу. Але не бояться його тварини. Одяглися в тепле хутро звірки, в густий пух пташки. Вони гуляють та шукають собі поживну їжу.
Насипало в лісі багато пухкого снігу. Але не бояться його тварини. Одяглися в тепле хутро звірки, в густий пух пташки. Вони гуляють та шукають собі поживну їжу.
8.
Пошир речення прикметниками. Підкресли граматичну основу.
На небі вечір розсипав зорі.
____________________________________________________________________
Математика. Повтори
правила обчислення:
o
периметру
квадрата/прямокутника;
o
площі
квадрата/прямокутника;
o
об’єму
паралелепіпеду;
o
відстані,
часу, швидкості;
Повтори
формули:
o
периметру
квадрата/прямокутника;
o
площі
квадрата/прямокутника;
o
об’єму
паралелепіпеду;
o
відстані,
швидкості, часу;
o
перевірки
ділення з остачею.
Читання. Прочитай продовження
казки.
Король білих ведмедів Френк Баум
– Фактично, він більше не
ведмідь, – сказав один, – але й птахом його назвати не можна. Він напівптах,
напівведмідь і не може залишатися нашим королем.
– Хто ж стане на його
місце? – спитав інший.
– Той, хто вийде на бій з
птаховедмедем і його здолає, – відповів немолодий ведмідь. – Тільки найдужчий
може правити нашим народом.
Якийсь час панувала тиша,
але врешті наперед вийшов великий ведмідь і сказав:
– Я його здолаю. Я – Вуф,
найдужчий з усіх наших! І я буду королем білих ведмедів.
Інші
покивали на знак згоди й послали до короля гінця, сказати, що той повинен
битися з великим Вуфом і перемогти його, або відмовитися від влади.
– Бо ведмідь у пір’ї, –
додав гонець, – узагалі не ведмідь, а король, якому ми коримось, має бути
схожий на всіх нас.
– Я ношу пір’я, бо мені
так подобається,
– прогарчав король. –
Хіба ж я не великий чаклун? Та хоч би там як, а я битимусь, і якщо Вуф мене
переможе, то буде королем замість мене.
Потім
король пішов до своїх друзів, чайок, які й досі бенкетували над убитим
ведмедем, і розповів їм про майбутню битву.
– Я буду переможцем, –
сказав він гордо,
– проте мій народ має
рацію, бо тільки волохатий, такий, як вони, може змусити їх коритися.
Королева
чайок сказала:
– Я вчора зустріла орла,
що втік з великого міста людей. І орел мені розповів, що бачив велетенську
шкуру білого ведмедя, кинуту на заднє сидіння карети, яка їхала по вулиці.
Шкура, мабуть, твоя, і, якщо хочеш, я пошлю в місто сотню чайок, нехай її тобі
принесуть.
– Пошли! – хрипко сказав
ведмідь. І сотня чайок незабаром прудко полетіла на південь.
Три
дні вони летіли прямо, мов стріла, доки не долетіли до поодиноких розкиданих
будиночків, до сіл, до міст. І почали шукати.
Чайки
були хоробрі, хитрі й мудрі. На четвертий день вони добралися до великого міста
й заширяли над його вулицями, поки не побачили карету зі шкурою велетенського
білого ведмедя на задньому сидінні. Тоді птахи кинулися вниз – ціла сотня їх –
схопили шкуру дзьобами і швидко полетіли геть.
Вони
спізнювалися. Велика королівська битва мала відбутися на сьомий день і чайки
мусили летіти дуже швидко, щоб устигнути в Заполяр’я.
Тим часом птаховедмідь
готувався до битви. Він нагострив кігті в невеликих розколинах льоду. Зловив
тюленя й перевірив свої великі жовті зуби, порозгризавши ними тюленячі кістки.
А королева-чайка веліла зграї підданих доглянути ведмеже пір’я, щоб воно
гладенько лежало на тілі короля.
І щодня всі вони кидали
тривожні погляди на південне небо, виглядаючи сотню чайок з рідною королівською
шкурою.
Настав
сьомий день, і всі білі ведмеді цілого краю зібралися навколо королівської
печери. Серед них був і Вуф, дужий і впевнений в успіху.
– Птаховедмедеве пір’я
летітиме на всі боки, коли я запущу в нього кігті! – нахвалявся він, а інші
сміялись і його підбадьорювали.
Король був розчарований,
що не повернув собі шкури, проте вирішив хоробро битись і без неї. Він гордо,
по-королівськи, вийшов з печери, побачив свого ворога й загарчав так жахливо,
що Вуфове серце на мить перестало битися, і молодий ведмідь почав розуміти, що
поєдинок з мудрим і могутнім королем – це не смішно.
Після
обміну з ворогом одним-двома важкими ударами Вуфова відвага повернулася, і він
надумав зламати супротивникові волю погрозами.
– Підходь ближче,
птаховедмедю! – крикнув він. – Підходь ближче, щоб я тобі пір’я обскуб!
Така
зневага переповнила короля люттю. Він по-пташиному настовбурчив пір’я і став
ніби вдвоє більший, а тоді рвонув уперед і так потужно вгатив Вуфа, що в того
череп тріснув, мов яєчна шкаралупа, і молодий ведмідь мертвий упав додолу.
Ведмеді зі страхом і
подивом дивились на поваленого бійця, аж тут небо раптом потемніло.
Сто
чайок злетіли з нього вниз і кинули на короля шкуру, вкриту білісінькою шерстю,
що виблискувала на сонці мов срібло.
І ось! Ведмеді побачили перед собою добре відомі
обриси їхнього мудрого й шанованого володаря, і всі як один схилили волохаті
голови в пошані до могутнього короля білих ведмедів.
Ця історія вчить нас, що щира гідність і
відвага залежать не від зовнішнього вигляду, а йдуть глибоко зсередини, і що
вихваляння та порожні погрози – слабка зброя у справжній битві.
Завдання. Склади план цієї
казки і запиши у зошит.
Запиши прикметники, які характеризують білого ведмедя.
Підготуй питання по змісту своїм однокласникам.
Музичне мистецтво. Тема. Тричастинна форма музики.
Опрацювати теоретичний матеріал за посиланням:
Опрацювати теоретичний матеріал за посиланням:
Не забувай про фізичну активність. Вивчай нові рухи :
дівчаткам
і хлопчикам
Гарного дня!

Немає коментарів:
Дописати коментар